Сучасної економіки без криптовалют вже немає | Артем Афян

Франко Мар'яна
28 Грудня о 12:54
Поділитися:

2018 рік запам’ятався масою випробувань для ділової та економічної сфери в Україні. Попри це, багато галузей відзначились хай і невеликим, але зростанням. Багато в чому це пов’язано з плавним реформуванням правової сфери, яка є фундаментом для всієї ділової активності країни.

Про те, наскільки міцний цей фундамент і які виклики чекають українське правове поле в 2019 році, розповів Артем Афян, адвокат та керуючий партнер юридичної компанії Juscutum.

Cryptota.com.ua пропонує переклад інтерв’ю з юристом.

Артем Афян, фото
Артем Афян

Які 3 головні правові норми або прецеденти 2018 року вплинули на ділову сферу?

Одним із основних актів, який вплинув на бізнес, є впровадження плану BEPS. Це дуже сильно змінить все структурування великого і середнього бізнесу найближчим часом. Також трохи схитрую і одним пакетом назву дерегуляцію, яка досить сильно змінює бізнес-клімат в Україні.

Ну і, звичайно ж, очолює мій особистий “хіт-парад” військовий стан, який ввели лише під кінець року. Але я думаю, що воно в тому числі визначить і атмосферу ведення бізнесу 2019 року.

Ви спеціалізуєтесь на Legal Engineering. Що “вистрілило” у вашій сфері в цьому році (боти не беруться до уваги)?

Ви так різко відрізали ботів, чим сильно звузили поле моєї відповіді. В такому випадку я можу сказати, що значна частина наших ботів перетворилася вже у платформи, тому ми все далі рухаємося до реалізації концепції коммодитизації юридичних послуг (тобто перетворення їх в товар).

Ну і, напевно, особливу гордість викликає те, що нарешті цього року ми впровадили і продовжуємо розвивати внутрішню систему обліку. Це не зовнішні інновації, а внутрішні, але дуже сильні.

У нас дуже багато планів на 2019 рік, але в принципі, автоматизація та систематизація процесів компанії – це те, чому ми приділяли основну частину часу цього року.

Наскільки швидко розвиваються ваші проекти PatentBot і SudoBot? Чи виявився готовий український ринок до таких новацій, чи багато хто хоче працювати по-старому?

Якщо говорити про PatentBot і SudoBot, то, по-перше, вони не єдині, у нас вже є StaffBot і TradeBot, які теж вийшли на ринок. І взагалі, цей рік був досить “урожайним”.

Український ринок не зустрічає такі інновації з розпростертими обіймами. Але він виразно готовий до них.

Напевно, найбільш показовим є проект PatentBot. Ми помісячно знімаємо статистику: 2-3% торгових марок в нашій країні реєструються через нього. На мій погляд, це можна вважати визнанням.

Який бюджет такого технологічного рішення, як правовий бот? Скільки часу йде від ідеї до запуску?

З фінансовими проектами питання досить складне. Адже, по-перше, він складається з юридичної та технічної експертиз. І якщо технічну ми можемо оцінити, тому що ми залучаємо аутсорс (хоча вже є і інхауси-програмісти), то в юридичній ми користуємося внутрішньою експертизою, яка часто напрацьовувалась роками, і, гадаю, якщо спробувати її відтворити, то бюджети будуть просто божевільними. Тому ми вирішуємо тільки ті проблеми, в яких орієнтуємося.

Що стосується термінів підготовки, то тут нам рідко коли вдавалося вкластися в менш ніж півроку від моменту задуму до запуску. Причому, крім розробки продукту безпосередньо, є величезна кількість того, що треба розробити: це і айдентика, і вибір сайту, ролики, промо тощо.

Що стосується окупності, то тут одна з найбільших проблем усіх LegalTech-проектів – це вибір бізнес-моделі. Тому що дуже часто юристи придумують відмінну ідею, навіть дуже непогано її реалізовують, але зовсім забувають про те, як її монетизувати.

І вибирають або невірну модель, або взагалі не вибирають, і це губить проект. Ми, як мені здається, постаралися “намацати” дуже адекватні моделі, і тому SudoBot вже окупився. Упродовж року ми вийшли в нуль.

Тут є ще одна хитрість. Ці проекти зазвичай не окупаються протягом двох років, тому що кожна людина продовжує їх розвивати. І ось тут, якщо говорити про стартові інвестиції, можна їх окупити за рік. Але, загалом, сам проект 1,5-2 роки вимагає дуже системної, чіткої та якісної роботи, щоб перетворитися в самодостатній бізнес.

Вас вважають одним з перших юристів, який почав працювати з криптовалютами. 2018 рік відзначився падінням цієї індустрії. Що, на вашу думку, буде з цією сферою в майбутньому?

Я можу собі уявити світ без біткоїна, але, мабуть, сучасної економіки без криптовалют – вже немає.

Ціна насправді не така важлива. Вона тільки вбиває можливість спекулятивних операцій. Зараз, безумовно, спостерігається спад на ринку, але ми не тільки продовжуємо приймати оплату в криптовалютах, ми запустили таку інфраструктурну юридичну платформу AILO.ai, яка повинна закрити всі юридичні питання в криптосфері.

Тому думаю, що зараз дуже цікавий час, коли ринок перебудовується, адаптується. Думаю, у другому кварталі 2019 ми побачимо розвиток вже безпосередньо інфраструктурних проектів. Адже 2017-й – початок 2018 року – це був розквіт не проектів на блокчейні, а бум ICO, значна частина з яких виявилася бульбашкою.

Тому я вірю в майбутнє. Я не вірю в спекулятивне майбутнє, в те, що ми повернемося до колишніх цін, але, на мій погляд, криптовалюта стане сектором економіки десь поруч з Фінтех.

Назвіть три законопроекти, яких потребує український фінтех-сектор.

Для Фінтех, на мою думку, потрібні такі речі: по-перше, визначення цифрових активів. Це дозволить зблизити всю цю сферу блокчейну, токенізації активів і безпосередньо Фінтех.

Потім я хотів би побачити лібералізацію законодавства щодо платіжних систем, спрощення ліцензійних вимог і правил. Ну і подальшу валютну лібералізацію, оскільки Фінтех складно розвиватися, будучи замкнутим тільки в одній країні.

Також у нас вже прийняті закони про довірчі цифрові послуги. Але ось там я дуже чекаю практики та роз’яснень щодо їхнього застосування. Закони є, потрібно просто активно працювати над їх впровадженням в бізнес-практику.

Як ви ставитеся до ідеї створення мегарегулятора в Україні?

Що стосується мегарегулятора, то ця ідея не нова і не чисто українська. Тут, я думаю, варто боятись не самого створення регуляції, а того, що вона буде раптовою. Тому дуже часто раджу своїм клієнтам не бути осторонь від цих процесів, займати активну позицію, тому що, на відміну від тієї ж Європи, у нас набагато легше достукатися до регуляторів.

В принципі, у світі ми бачимо те, що немає ніякого руху по лібералізації. Навпаки, дуже сильно йде посилення регуляції, перекладання необхідності дотримання правил з держави на приватний бізнес.

Ваше ставлення до законопроекту про податок на виведений капітал? Які шанси у документа і чому він викликає так багато суперечок?

Мушу зізнатися, щодо виведеного капіталу я заангажований. Я є великим прихильником цього податку, тому що одна з причин такого депресивного стану української економіки – це наша досить складна і невиправдано заплутана система оподаткування.

Мені здається, що податок на виведений капітал нехай і не відразу, але дозволить бізнесу зняти напруженість у фіскальній сфері, що в результаті призведе до збільшення надходжень до бюджету.

Чи варто чекати скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення в найближчі роки?

Що стосується скасування мораторію на продаж землі, то, вважаю, його потрібно не тільки чекати і сподіватися, а варто активно сприяти, тому що сам по собі подібний правовий механізм – нонсенс. Говорю як юрист – сам принцип мораторію і ті аргументи, з яким його впроваджують, є абсолютно дикими з точки зору базових прав людини.

Перетворення нерухомості в тягар, якесь кріпацтво, навпаки, коли земля повністю закріплюється за людиною – це досконалий анахронізм.

Ба більше, я згідний з цим твердженням, що ринок землі вже існує. Просто він “чорний”, побудований на обхідних схемах, і тому створення відкритого ринку землі, я вважаю, нічого крім блага принести не зможе. Все погане з цим ринком вже сталося.

Які ваші очікування від 2019 року: чи буде це рік ривка для ділової сфери і країни в цілому?

Я б хотів сказати, що 2019 рік таким і буде, але він швидше стане роком відповідей на дуже важливі питання.

Я не очікую прориву в економіці, якихось суперпозитивних змін, але ситуація з тим же військовим станом, з податковою сферою, з виборами повинна нарешті прояснитись, показати, в який бік рухається Україна. І це може бути навіть важливіше в перспективі, аніж конкретні відсотки зростання ВВП. Думаю, саме ці важливі відповіді дозволять розраховувати на якісний ривок і зростання в 2020-2021 роках.


Читайте також: В індустрію приходять люди, які прочитали про крипту і вважають себе експертами | Антон Вокруг

Долучайтеся до наших сторінок у Телеграмі та Фейсбуці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

UAH
USD
EUR
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %
BTC
$0
0 %
ETH
$0
0 %
LTC
$0
0 %
XRP
$0
0 %
XMR
$0
0 %
KRB
$0
0 %
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %

Слідкуйте за нами

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: