Єдиний шлях до порятунку України – біткойн та зброя

Франко Мар'яна
11 Жовтня о 16:56
Поділитися:

Журналістка Лінда Кінстлер описала життя та настрій української криптоспільноти, попередньо поспілкувавшись з її представниками. 

Редакція Cryptota.com.ua пропонує короткий переказ статті журналістки Bloomberg від першої особи.

Майдан, крипта і український Сатосі

Центр Києва. Місце, де раніше стояла статуя Леніна пустує після того, як 2013 року її тріумфально знесли демонстранти.

Проте наприкінці вересня на п’єдесталі з’явився новий персонаж, який символізує майбутнє країни. Це – Сатосі Накамото, творець біткоїна. Щоправда, побачити статую можна лише направивши на її місце свій телефон, адже вона – віртуальна.

“Він може бути українцем”, – каже Олександр Сорока, глава місцевого інкубатора Startup.Network і співзасновник Satoshi Nakamoto Republic. Якщо мер Києва підтримає ідею, то Олександр встановить справжню, фізичну статую Сатосі.

Також Сорока розповів про те, як біткоїн забезпечить потреби громадян, що пов’язані з історичною недовірою до влади.

Перед протестами на Майдані українська криптоспільнота переховувалась від служб безпеки та тодішнього президента Віктора Януковича. 2014 року революціонери скинули правління, проте країна досі веде війну з проросійськими сепаратистами.

“Порше”, “Ламбо”, “Бентлі” і… війна

2015 року курс гривні впав до рекордного рівня у порівнянні з доларом, і досі залишається слабким. Тоді ж компанії Кремнієвої долини відкривають у Києві офіси, користуючись низькою орендною платою та кваліфікованою робочою силою.

Близько 100 000 українських розробників укладають контракти на віддалені позиції у американських компаніях, тисячі працюють фрілансерами. Хіба можна придумати краще середовище для розвитку цифрових валют?

Тарифна ставка в Україні складає менше $300, тоді як денний обіг 25 найбільш криптовалют – $1,9 млн. Звичайні підприємства приймають в якості оплати “імітатори” біткоїна.

Наприклад, глава одного з українських селищ придбав криптовалюту Cardano (ADA) для своїх виборців. А от у Києві криптобагачі їздять за кермом “Порше”, “Ламбо” та “Бентлі”. А раніше такі автівки могли дозволити собі лише олігархи.

Таке багатство кидається в очі та навіть вітається. Це наче промінь надії на краще майбутнє там, де катастрофічно не вистачає оптимізму.

“Мова не про те, щоб не вірити в державу”, – каже молодий нардеп Олексій Мушак.

Ми з Олексієм обідаємо у закладі під назвою Coin.

“Це як гроші”, – пояснює власниця елітного ресторану у багатоповерховому бізнес-центрі, коли я питаю її про сенс назви закладу. Мушак каже, що боротьба з репресіями правління – це те, що українці роблять останню тисячу років.

У перші дні Майдану Мушак отримував заробіток від майнінгу і збирав пожертви для революційного руху. Вони, до слова, частково покладалися на крипту для закупки продуктів та амуніції. Олексія обрали в парламент 2014 року. Він став першим депутатом, що задекларував крипту.

Зараз Мушак проводить кампанію з регулювання криптовалют в Україні. Він пропонує ввести єдиний податок на прибуток від цифрових активів – 5%. На його думку, держава повинна слідкувати виключно за конвертацією крипти у фіат і не втручатися у діяльність бірж цифрових активів.

Багачі з 90-х добре вміли ховати тіла

Україна переживала такі часи і раніше, під час економічних змін. Після розпаду Радянського Союзу 1991 року нерегульована приватизація зосередила в руках олігархів майже всі багатства, інфраструктуру та ресурси України. Фактично, вони поділили державу між собою і де-факто досі нею керують.

Прибічники блокчейну кажуть, що йому під силу змінити укорінені у країні звички, зробити людей багатшими, а фінансову систему ефективнішою. І хоча революція змінила відношення до України, вона не змінила структуру влади. Тому блокчейн в цьому сенсі вселяє більше оптимізму.

За словами Михайла Чобаняна, батька київської криптоспільноти, діловий клімат України “менш небезпечний”, аніж на початку анархічних 90-х.

“Ми знаходимось у п’ятірці лідерів з корупції. У нас іде війна. Економіка зруйнована. Тому основне, що я намагаюся донести – це те, що нам абсолютно нічого втрачати”, – каже Чобанян.

З моменту свого заснування у 1794 році Одеса була столицею усіх законних та незаконних обмінників. На даху пляжного клубу-готелю М1 проходить Blockchain Incredible Party – щорічне зібрання впливових криптоентузіастів України. Чобанян теж тут. Мушака запросили, але він залишився у Києві – голосування в парламенті. Усі присутні – багатослівні та обережні водночас.

“Блокчейн врятує все довкола”

Партнер блокчейн-компанії Distributed Lab Роман Сульжик сидить в кутку та курить кальян. Він повернувся в Україну 2015 року після 30 років життя закордоном, де встиг попрацювати на JPMorgan і Deutsche Bank. Зараз Роман намагається виправити постреволюційну ситуацію.

“Багачі з 90-х добре вміли ховати тіла. У сучасних чуваків набір навичок полягає в тому, щоб програмувати на Python і не боятись ризикувати”, – говорить Сульжик.

На вході стоять серйозні охоронці – за минулий рік криптоспільнота витримала кілька набігів (інколи із застосуванням фізичної сили). В результаті них вилучено крипти на сотні тисяч доларів.

Часто такі рейди засновані на підозрах, що кошти переказують у ДНР. СБУ уже навіть заявляла, що знаходила докази використання активів для фінансування будь-кого – від сепаратистів до торговців людьми. Обгрунтована ця інформація чи ні – невідомо.

Артем Афян, керуючий партнер ЮК Juscutum каже, що система досі корумпована. Його фірма почала приймати крипту від клієнтів ще 2013 року. У них навіть є команда, що займається захистом криптокомпаній від набігів влади.

“Як юрист, що вивчає економічні злочини, я надивився лише на погано. Я не бачив там справжньої робити за усю свою кар’єру”.

Наприклад, Павло Лернер, СЕО криптобіржі ЕХМО. Його викрали у Києві і відпустили лише тоді, коли отримали мільйон доларів викупу у біткоїнах. У травні злочинці пограбували мешканця Одеси, якому пообіцяли продати біткоїнів на $50 000. А ще світові ЗМІ писали про українських кіберзлочинців, які завдяки фішинговим атакам викрали більше 5- мільйонів у крипті (доларів, звісно).

“Ми думали, до терпимості до корупції не буде, але ніхто не поспішає хоч щось робити”, – каже Сульжик. Його підтримує співзасновник Distributed Lab Павло Кравченко.

“Ви не можете просто змінити президента і думати, що це все змінить. Ви повинні змінити всю структуру. Потрібен інший менталітет”, – пояснює Павло.

У країнах типу США та Англії заява про те, що “блокчейн врятує все довкола”, стала черговим жартом. В Україні чотири роки безперервної війни створили надлишок апокаліптичних епізодів. Дивно, що бізнес-спільнота серйозно сподівається, що крипта виправдає хайп навколо себе і виправить ситуацію.

Подвійна реальність

Сьогодні Україна існує у двох реальностях, коли старі та нові методи ведення бізнесу зливаються одне з одним. Сульжик, який лобіює законопроект про крипту разом з Мушаком та Чобаняном, розповідає:

“Щоб посадити великий літак, вам як мінімум потрібно збудувати злітну смугу. Саме в цьому я намагаюся переконати наших регуляторів.

Я кажу: “Слухайте, ці літаки. Вони можуть приземлятися на вашу ферму, якщо буде смуга.”

А вони такі: “Добре, але якщо ми збудуємо злітну смугу, то не зможемо вирощувати буряки!”

Я кажу: “Ви можете не вирощувати буряки.”

Тоді вони питають: “А ви впевнені, що ці літаки прилетять?”

І я кажу: “Ні, я не впевнений на 100%, але думаю, якщо ви збудуте смугу, то вони прилетять.”

Ось на такому рівні я дискутую з український ЦБ”.

Проте прогрес все ж таки є. Наприкінці 2017 року адміністрація Порошенка спільно з блокчейн-компанією BitFury працювала над збереженням урядових даних. У вересня Мушак представив свій законопроект про крипту, а регулятори починають призвичаюватись до ідеї регулювання активів. Представник ЦБ навіть заявив, що розглядає ідею національної гривні на блокчейні.

Але це переважно залишається поза межами зору широкого загалу. Біткоїн-банкомат в Одесі не працював. Сорока так і не сказав, скільки часу потрібно на встановлення фізичного пам’ятника Сатосі Накамото. Після блокчейн-вечірки Андрій Хаврюченко (блокчейн-розробник) сказав:

“Нам потрібно організувати роботу з покращення доріг, інфраструктури, комунальних підприємств. Біткоїн та зброя – лише вони можуть врятувати цю країну”.

“Звучить страшно”, – зауважив грузин Лаша Антадзе, який заснував децентралізований блокчейн-аукціон.

“Не страшніше, аніж сто років пригноблення”, – заявив Хаврюченко. Я спитала його, що він думає про ризики ведення бізнесу в Україні, про набіги СБУ.

“Я повинен підготуватися до цих непередбачуваних обставин. Питання не в тому, чи це відбудеться, а в тому, коли. Люди, які уже постраждали від цих набігів, не були до них готовими. Я готовий. Я тримаю зброю чистою, а порох сухим. Як кажуть у Техасі: “If you want it, come and take it”.


Долучайтеся до наших сторінок у Телеграмі та Фейсбуці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

UAH
USD
EUR
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %
BTC
$0
0 %
ETH
$0
0 %
LTC
$0
0 %
XRP
$0
0 %
XMR
$0
0 %
KRB
$0
0 %
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %

Слідкуйте за нами

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: