KPMG, Bitfury, Bancor, або як недобрати мільйони на ІСО | Микола Сюсько

Анжела Білогубка
27 Грудня о 14:25
Поділитися:

У команді будь-якого проекту кожен повинен добросовісно виконувати свою частину роботи. Якщо ж справа стосується ІСО, то робота вимагає великої відповідальності та професіоналізму, адже від цього залежить успіх проекту та його фінансування.

Та як часто трапляється у світі, люди не готові адекватно оцінювати свої можливості і сподіваються на постійний фарт.

Редакція Cryptota.com.ua пропонує переклад другого запису Миколи Сюська у Facebook, де він ділиться своїм досвідом роботи у криптопроекті CyberTrust та розповідає про проблеми, які виникли за час його роботи.

(Текст написано від першої особи)

Микола Сюсько

Початок історії

Час захоплюючих криптовалютних історій продовжується. На сцені – СyberТrust. Проект, який мав на борту конгресмена США, статусних партнерів, неймовірну ідею, але провалив свій фандрейзинг.

Ринок ІСО і криптовалют в цілому – це ринок персонажів. Кожен другий – ідеальний герой фільму, від чарівних мрійників до шахраїв зі стажем. Кожна історія по-своєму неповторна, але Ахіллесова п’ята вже далеко не одного воїна – вона як цвіль розмножилася по головах.

Знайомтесь, Євген Хата. Людина, яка буквально послала статусну пресу рівня Корреспондент і РБК на прес-конференції. Так скажімо, голосно заявив про своє право “нагинати” журналістів, бо він краще за них розуміється на предметі (криптовалюти). Це сталося на очах у партнерів: KICKICO, Еріка Гу з Метаверс і Скота Фрімена з китайської криптовалютної біржі. Незабаром шляхи KICKICO і Хати розійшлися (за лаштунками обидві сторони поливали один одного “жижою”) і він почав шукати “проджект”.

“Гріх було не заробити на такому дріжджовому ринку”

В один день вересня 2017 зі мною зв’язується Артур (керівник студії діджитал-дизайну). Розповідає про проект CyberTrust, пошук проджекту. Я відповідаю, що ніякий не проджект, але процеси допоможу вибудувати. Попутно я зв’язався з одним з KICKICO – зрозуміти, що там сталося між Хатою і KICKICO насправді. Загалом, не дивлячись на пил в очі рівня преміальних ресторанів і піджаків, про Хату відгукувалися не кращим чином через його вибухонебезпечний характер (який може вистрілити в публічному полі – потрапити в око тим же журналістам). Мовляв, Коля, тобі краще не зв’язуватися.

Після успіху KICKICO я відчув, що мені море по коліно, і брався за 3-4 проекти одночасно, попутно спілкуючись з ще одним гроном. Гріх було не заробити на такому дріжджовому ринку, де ні у кого не було глибоко прикладної експертизи. Тому я зустрівся з Хатою і його партнером Колею Люстігером в пафосному ресторані (їхній вибір). З Миколою ви могли бути знайомі з історії KICKICO – саме до нього ми ходили в гості, коли у них в радниках був комерційний директор Bitfury і конгресмен США. Зустріч була вкрай швидкою і по справі – вдарили по руках, зафіксували оплату і бонуси, домовилися про вибудовування процесів і залученні в проект сильного проджекту.

Мало не на наступний проект я прийшов в офіс. Так скажімо, вкрай законспірований офіс на Фрунзенській, де в холі стоїть Ленін, а в переговорці – кулемет Максим. Я досі не можу зрозуміти – це кітч або генеральна партія любителів заробити на високій грі?! Конспірація полягала в “лівій” вивісці, копії паспортів, камерах відеоспостереження і загальній умовно змовницькій атмосфері під керівництвом дівчат з довгими ногами.

У нас була одна кімната. Коли я говорю “ми” – це хороший хлопець Даня “на всі руки”, англієць-копір Адам, блондинка Алла, Хата, ну і все. Інша частина команди була воістину децентралізована – CTO працював в Сбері (зараз – в Insolar), представники своєї криптобіржі – в Китаї, там же ще один менеджер Паркер, та й дизайн-студія в Москві. Ніхто з цієї команди раніше не робив ICO, крім мене. Тримайтеся, далі буде найцікавіше!

Про CyberTrust у двох словах

Що ж таке CyberTrust у двох словах. Це можливість інституційним інвесторам купувати криптовалюти легально. Так скажімо, криптодеривативи, що відповідають вимогам банків та юристів інвесторів. Блок-схема проекту виглядала на фліп-чарті настільки складно (всі ці SARLи, холодне сховище XAPO тощо), що непосвяченому у фінансові обороти справи було складно зрозуміти суть проекту. Але не Хаті.

Євген Хата – один з кращих перемовників, яких я зустрічав у своєму житті. Завдяки своєму досвіду в KPMG і BCG, використовуючи складнопідрядні фінансові обороти (наче це common sense для кожного), він буквально підкуповував криптоаматорів, які ще раніше були ніким, а сьогодні вибилися в князі. Для таких Хата був апостолом Петром, який спустився з Небес на грішну землю. Bitfury в особі комерційного директора Марата Кічікова, представник Ethereum Alliance Влад Мартинов, статусні інституційні інвестори, власники бірж, посередники – всі крутилися навколо всесвіту з іменем Хата. З таким арсеналом не зібрати гроші на ICO було вкрай складно…

До того, як я встиг з будь-чим розібратися, Хата своєю енергетикою вже відвіз мене в офіс дизайн-студії, де я познайомився з командою Артура, високо оцінив їхній стиль для проекту (багато запозичив у NY Times, але виділявся на тлі зроблених на коліні посадочних інших айсіошок), зазначив, правда, що наш сайт повинен бути по-іншому переосмислений, і тим паче, WP повинен бути публічним, а не “залиште e-mail – і ми відправимо вам посилання на WP). Засетапилися, нехай і вкрай рано!

А далі ми помчали з гори, хоча повинні були рухатися вгору. Все почалося з очевидної відсутності експертизи у внутрішньої команди. Одна справа – перемовник Хата, інша – близька подруга Миколи, яка відповідала за фінанси та івенти, і постійно вносила тривожність в роботу. Я привабив у команду свого друга Кирила, раніше я висмикнув його зі світу класичного маркетингу, занурив в бізнес Aeron, разом ми пройшли через терни цих скамерів і виринули в офісі CyberTrust. Кирило володіє системним мисленням, йому необхідно довго і скрупульозно вибудовувати процеси, що внесло трохи здорового глузду в те, чим ми займалися.

Amazix були залучені на ком’юніті, Bancor був партнером в “не знаю чим”, ICOSHARK повинні були інвестувати, Ed Ziltron відповідав за PR, Wings теж допомагали “чимось”, ICObox відповідали за рекламу (вони називали це маркетингом), EY повинні були робити аудит – навіть більше проектів і персоналій були залучені в історію, коли ми з Кирилом прийшли в проект. Хаті здавалося, що просто потрібно було завалідувати 2DO list і всі вершки будуть на його капучино.

Але незабаром виявилося, що Хата – ніякий не CEO, а скоріше New business director. Перший повинен відповідати за цілісність проекту, команду, фінансову сторону, партнерів і багато іншого. Хата ж перекривав партнерів, івенти, продукт, а також проводив мітинги в стилі “хто з вас – козел відпущення?”. Це російський стиль менеджменту, який вкрай неприйнятний на проектах з короткою дистанцією. Особливо, якщо у твоєї команди немає досвіду, а підрядники лажають як ніколи. Загалом, Хата поїхав в роадшоу, але обіцяв повернутися…

Цар-холоп

Тим часом підрядники показали себе з “найкращого” боку. Вони зірвали все, і коли я кажу “все” – значить всі можливі дедлайни запуску оновленого сайту і WP до токенсейлу. Я наситився обіцянками на рік вперед. Хата ж шукав винних скрізь, включно зі своєю командою. І зі словами він не церемонився. Я ж йому відразу дав зрозуміти, що “на*уй”, “ти, б*я” не пройде зі мною. Тому діалог “цар-холоп” у нас не вийшов, що на краще. Правда, сила впливу Хати дійшла до підрядників і в один прекрасний день Артур сидів в офісі команди і мало не плакав. Я ніколи в житті не бачив більшого приниження і визнання своєї провини. Адже на кону були мільйони, а команда Артура (якщо чесно – проджект) вела себе вкрай неадекватно. У підсумку, арт-дир / дизайнер проекту привіз свій великий Мак в офіс проекту і малював завдання на льоту. А ми контролювали його аки гестапо. І сміх, і кокошник!

Але це був тільки початок епопеї CyberTrust. З прагнучими до кращих з можливих Advisory board, з вкрай потрібним ринку продуктом (згадайте, що це був час різкого підйому капіталізації ринку криптовалют, Дмитро Бутерін не встигав натішитися новому курсу ефіру), ураганним граючим тренером щось йшло не так…

Паралельно Влад Мартинов відмовився від свого інтерв’ю, яке було опубліковано в блозі CyberTrust, посилаючись на його недостовірність. Виявилося, що воно було записано зі слів Влада на зустрічі в офісі проекту. Герой порахував, що він не давав інтерв’ю і трохи проморочив голову на тему “яким інтерв’ю повинно бути по-справжньому” – мені тільки не вистачало ще й із зовнішніми експертами няньчитися, і так все горить та палає.

Паралельним курсом Хата прийняв дотепне рішення – шерхолдер (як виявилося в процесі) Скотт Фрімен прийняв кермо влади. Мовляв, зараз я зроблю так, щоб сайт був вчасно і процеси йшли як по маслу. Варто відзначити, що Скотт перебував в Китаї, і раніше жодне ICO не проводив. Скотт привернув до проекту своїх людей, які… і займалися згодом ICO.

Ми ж не могли зробити і pre-ICO, тому що сайту не було та й юрист, що з’явився в команді, буквально ґвалтував наявні ресурси: це писати не можна, це звучить двозначно. У підсумку такий-сякий сторітеллінг став нагадувати пісний Terms of agreements імені Apple Store. Бюрократія прийшла в нашу обитель і поневолила наш дух.

Повернення Хати

Хата повернувся з США з… нічим. Наскільки я зрозумів, гучні фонди зробили йому “відворот-приворот” і навіть сильні зв’язки не привели його до карколомного результату. У мене є припущення, що Женя загрався в свою BCG-style подачу і забув, що далеко не всі працювали консультантами у великій трійці. Наратив сайту, WP, його ідея були виконані в настільки кандовому і далекому від криптоінвесторів сенсі, що Хата зустрічав суцільне непорозуміння. У підсумку, кожен раз після тріпу на конференції і в стильні офіси, він приходив з ідеєю нового позиціонування. Ну, а коли позиціонування формулюється в кабінетах інвесторів і в розумах BCG, ви знаєте, що відбувається. Проект стає складним, немов кожен перший лід на сайті закінчив Гарвард або отримав MBA в Стенфорді.

Що скаже Китай

Китай вирішив сказати своє вагоме слово. Уявіть, що у вас є одна з Топ-10 криптобірж в Китаї, та ще й відповідає за маркетинг. Звучить як 5 оргазмів за 5 секунд! Але на ділі виявилося, що Фрімена можна назвати “економка року”. Його майндсет відрізняв вкрай обережний підхід до інвестування в маркетинг. І якщо наші прохіндеї буквально поливали з усіх гармат по криптогоробцям, то олдскульні хлопці вирішили пограти в класичну бюрократію. Пам’ятайте, що на цьому ринку тільки обрані мали якісну статистику.

Більшість прикидалися дурниками і продавали обсяги: охоплення, охоплення і ще раз охоплення. Багато в чому дутий як бюджет РФ, але такі були правила гри. Отже, в проекті з’явилися люди з Китаю з дикими для нас прізвищами та бажанням створювати чергові таблиці для адекватного маркетинг-плану 🙂 (хто займався рекламою ICO, знають, що це ніякий не маркетинг, а так… медіа-мікс).

Козирі проекту

Одним з головних козирів проекту повинен був бути влив своїх мало не 10-ти мільйонів, щоб простимулювати хом’ячків проінвестувати в проект. 10, мать його, мільйонів. У мене з цього приводу почалися питання, коли горезвісні мільйони не переказали на ETH-рахунок CyberTrust, а залишили на рахунку компанії в якомусь швейцарському банку. Звучало вкрай непереконливо, але таке було рішення підприємливого керівництва.

Хата повернувся з чергової конференції. 4 індустріальна революція, трильйонна капіталізація ринку криптовалют як обіцянка… І ось нове позиціонування обговорюють CTO, директор з інновацій банку “Відкриття”, Хата, запрошують мене. Я відмовляюся брати участь в балагані, який не вміє делегувати. Взагалі, невміння делегувати перетворювало роботи в CyberTrust на пекло. Уявіть, коли 10 чоловік коментують whitepaper, але ніхто з них за нього не відповідає. І так упродовж місяця-півтора. Якщо чесно, хотілося б осадити численних радників, але у них були важливі посади і умовно партнерські відносини з іншими топами.

Один з таких експертів незабаром приїхав в Москву з Китаю. Паркер виявився душевним американцем, який ні*рена не робив в московському офісі, крім як тинявся, щось там коментував і розповідав мені яку о*рененну подушку він купив. Зараз Паркет володіє агентством, яке допомагає організовувати roadshow і піднімати інвестиції в Китаї, але ще в 2017 році він був хлопцем з прокачаним ЛінкедІн, підвішеним язиком і проблемами зі сном. Такі люди вкрай втомлювали.

“Вкрай мала кількість людей знає про проект”

Чим ближчою була дата ICO, тим очевидніше ставало, що потрібно було інвестувати тисячі, десятки, а то й сотні тисяч в маркетинг, але цього не відбувалося. Хата брав участь в конференціях, переписував по десятому колу WP і головну сайту, залучав все нових і нових партнерів, але відчуття гнильцю вже проривалося до серцевини проекту. Очевидно було, що вкрай мала кількість людей знає про проект (ще б пак, адже ніякої реклами не було), тому дати зборів все переносилися і переносилися. Навіть попри те, що на сайті красувалися зібрані мільйони (свої гроші), нові інвестори все не йшли і не йшли.

У Хати є особливість – полювати на відьом. Коли в невдачі винні всі, але не ти. В результаті мітинги перетворилися в пошук вже не козла, а диплодока відпущення. Драйву це не додавало.

Поступово я став йти в тінь. Прекрасно розуміючи, що Фрімен поняття не має як робити маркетинг ICO, його команда – лажа на рівні московської дизайн-студії, але з огляду на частки в проекті, на це воліють не звертати уваги. Численні радники і підрядники на кшталт ICOBox – це балаболи, що розповідають, які гори вони можуть згорнути, а на ділі…

ІСО переносили майже 5 разів

ICO CyberTrust переносилося ледь не 5 разів. Компанія зібрала нікчемні мільйони в порівнянні з десятками, а то й сотнею від наміченого прибутку. Кумедно, що очікування від фандрейзингу росли у Хати з Миколою після регулярних зустрічей: спочатку вони хотіли зібрати зовсім небагато – ледь не 5-10 мільйонів, Саша з KICICO їх переконав у цифрі між 30 і 50 мільйонів (не пам’ятаю точно), а пізніше Микола мені випалював про 100+. Я крутив у своїй голові пальцем біля скроні, розуміючи, що раніше такі гроші збирали інфраструктурні проекти з блокчейном всередині. В проекті ж CyberTrust не було блокчейну як такого, окрім обіцянки підняти до неба ринок криптовалют (всі ці смарт-контракти для майбутніх бла-бла операцій – повна дурниця).

Як ми розійшлися з Хатою

З Хатою ми розійшлися по-смішному. Він одного разу зателефонував мені і сказав: “Ну, що, ти на*уй забив на проект?” І поки я встиг відповісти що-небудь – він повісив трубку. У той момент мені хотілося розповісти, що я не бачу свого місця в проекті, що не згоден з лінією партії Фрімена, а імітувати роботу – не по мені. Та й формально я свою місію виконав – Кирило залишився в проекті ще на 1 місяць після мого виходу.

Мораль історії

Мораль історії така, що:

  •  кожен повинен займатися своєю справою;
  •  не потрібно зачаровуватися ураганом засновників – залишайте місце для здорового аналізу слабких та сильних місць організацій;
  •  потрібно добре аналізувати цільову аудиторію проекту і доносити його цінність на мові аудиторії, а не на своєму діалекті (сек’юритизація криптовалют, криптодеривативи);
  •  експерти повинні перевірятися на експертність дрібними завданнями;
  •  хапнути не виходить навіть талановитим;
  •  статусні партнери не допоможуть, якщо в голові – вінегрет;
  •  та й потрібно розуміти, що ти продаєш.

Свій added value в проект навіть не знаю як аналізувати. Це був system shock по всіх фронтах від дедлайнів дизайн-студії до поведінки китайських партнерів. У якийсь момент був шанс звалити на себе зобов’язання, намалювати шлях в Землю Обітовану, але я цього не зробив.

P.S: Мільйони, зібрані на ICO, Хата повернув інвесторам, а опісля видав книгу “Блокчейн для бабусі за 60 хвилин” і “Багатство. Як здобути економічну і військову перевагу?”. Микола Люстігер теж значиться серед авторів, але я сумніваюся в його причетності до написання. Його стиль – гроші друкувати.

P.S: Нещодавно мені дзвонила юрист проекту. Повідомила, що її психічним станом скористалися і не заплатили грошей. Вона хоче подавати в суд на Миколу. Шукає свідка її/нашої діяльності в CyberTrust. Я відмовився. Послався на переїзд і вкрай негативне ставлення до судів в Росії. Думаю, її історія ще придбає цікавий для CyberTrust віраж.


Дисклеймер. Стаття написана на підставі думок автора (Микола Сюсько) з метою висвітлення власного досвіду. Відповідальність за будь-які особисті рішення, які Ви приймаєте на підставі отриманих свідчень, несете особисто Ви. Якщо не впевнені в будь-чому, краще утримайтесь від кроків, які можуть призвести до негативного результату.

Нагадаємо, що минулого тижня ми запропонували переклад першого запису Миколи Сюська у Facebook “Як зробити мільйон з повітря, або ICO made in Russia“. Він розповів про власний досвід роботи на краудфандинговій блокчейн-платформі KICKICO.

Приєднуйтеся до нас у Facebook та Telegram.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

UAH
USD
EUR
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %
BTC
$0
0 %
ETH
$0
0 %
LTC
$0
0 %
XRP
$0
0 %
XMR
$0
0 %
KRB
$0
0 %
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %

Слідкуйте за нами

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: