Що пропонують законопроекти про крипту в Україні та який із них можуть ухвалити | Ігор Маркевич

Дубінець Вікторія
3 Жовтня о 18:53
Поділитися:

Блокчейн та криптовалюти виходять із тіні. Впровадження технології та регулювання крипти фігурує навіть у передвиборчій гонці на пост Президента України. Кілька кандидатів обіцяють підтримку операцій із віртуальними валютами та усунення існуючих проблем у країні за допомогою блокчейну. Однак говорити і діяти – різні речі. 

На сьогодні в Україні уже  провели тестове голосування з використанням технології блокчейн. Що стосується криптовалют, то у ВР України зареєстровано п’ять законопроектів, які передбачають визначення правового статусу крипти у країні.

Що передбачають проекти законів та чи може передвиборча гонка пришвидшити ухвалення одного з документів, Cryptota.com.ua допоміг з’ясувати Ігор Маркевич – співзасновник юридичної компанії Amigo Partners.

П’ять законопроектів, чотири ідеї

Проект Закону про обіг криптовалюти в Україні

Перший проект зареєстрували у Верховній Раді України 6 жовтня 2017 року депутати від “Народного Фронту” та ГО “Українська блокчейн асоціація”.

Законопроект пропонує визначення основних термінів (загалом 14 понять) і прирівнює криптовалюту до об’єкта права власності з відповідним оподаткуванням згідно з чинним законодавством.

Передбачається, що державне управління в сфері обігу криптовалюти має здійснюватися Національним Банком України.

Цікаво, що у документі пропонують визначення криптовалюти як програмного коду (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду).

І. М. Проект Закону про обіг криптовалюти в Україні є “сирим” та у багатьох моментах не враховує реалій криптобізнесу та українського законодавства.

Лише визначення криптовалюти через програмний код одразу заганяє нас у конфлікт з правом інтелектуальної власності, бо будь-який юрист одразу скаже, що програмний код – це літературний твір.

Чомусь регуляторні функції покладаються на Національний банк України, хоча криптовалюта не визнається проектом засобом платежу. Проект закону не вирішує питань з оподаткуванням операцій з криптовалютами та діяльністю криптовалютних бірж.

Проект Закону про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні та Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні)

Альтернативний проект Закону про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні зареєстрував 10 жовтня 2017 року Сергій Рибалка від Радикальної партії Олега Ляшка.

Додатково 30 жовтня нардеп зареєстрував проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні).

Криптовалюта у проектах визначається як децентралізований цифровий вимір вартості, що може бути виражений в цифровому вигляді та функціонує як засіб обміну, збереження вартості або одиниця обліку, що заснований на математичних обчисленнях, є їх результатом та має криптографічний захист обліку.

Криптовалюта для цілей правового регулювання вважається фінансовим активом.

Проекти пропонують звільнення від оподаткування прибутку від операцій з купівлі-продажу криптовалют усіх суб’єктів, що надають фінансові послуги на ринку криптовалют, окрім фінансових установ.

Проекти впроваджуть ліцензування діяльності криптобірж та криптообмінників і зниження тарифів на електроенергію в нічний час для майнерів.

Державне регулювання ринку криптовалют та діяльності професійних учасників на ньому, згідно з документом, має здійснювати Регулятор.

І. М. Криптовалюта, згідно з зазначеними проектами, визначається як децентралізоване вимірювання вартості, яке може бути виражене і функціонувати як наслідок обміну зі збереженням вартості одиниці обліку, заснованому на математичних обчисленнях, є результатом і має криптографічний захист обліку.

Страшно звучить?

У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку “забракували” вищезазначені проекти та вказали на необхідність їх доопрацювання, адже “використання терміну “криптовалюта” у законодавстві є невиправданим, оскільки за своєю суттю зазначене поняття є результатом фінансового інжинірингу та не є “валютою”.

У зв’язку з цим вважають більш доцільним вживання терміну “криптоодиниця”.

У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку також вважають,  що правовий статус “криптовалют” у розвинених країнах відрізняється. Зазвичай криптовалюта розглядається як фінансовий інструмент, інвестиційний актив, рідше – товар.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні та Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні

14 вересня у Верховній Раді зареєстрували проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні.

Законопроект ініціював депутат від Блоку Петра Порошенка Мушак Олексій Петрович.

Документ пропонує визначення поняття “віртуальні активи” як будь-якої форми запису в рамках розподіленого реєстру записів у цифровій формі, що може використовуватися як засіб обміну, одиниця обліку чи як засіб збереження вартості.

Віртуальними активами визначаються криптовалюти та токени.

І. М. До створення проекту залучили широке коло фахівців у сфері крипти. З назви зрозуміло, що наскрізною темою проекту є оподаткування криптовалютних операцій. Так, пропонується ввести в обіг поняття “віртуальні активи”, “токен” та “криптовалюта”, що відповідає, зокрема, підходу Білорусії.

Автори пропонують запровадити оподаткування у розмірі 5% різниці між ціною продажу токена і ціною його купівлі (або ціною майнінгу) на період з 2019 до 2025 року.

Важливо, що оподаткуванню підлягатиме лише виведення крипти у фіат.

Альтернативним є проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні, який ініціює позафракційний депутат та кандидат у Президенти України Юрій Дерев’янко.

Законопроект передбачає визначення терміну “криптовалюта” як нематеріального цифрового активу, що визначає одиниці цінності, безпосереднє право власності, на які фіксується згідно з записами в розподіленому реєстрі транзакцій (блокчейні).

І. М. Зазначений проект також стосується в основному податкового аспекту, але пропонує податкові канікули до 31 грудня 2029 року.

Обидва проекти звільняють операції з криптою від ПДВ.

Фото 5

Що дасть Україні регулювання операцій із криптовалютами?

І. М. В Україні побутує думка, що операції з криптовалютами знаходяться “поза законом” або ж у “сірій зоні”. Але така позиція не є повністю виправданою.

У випадках, коли щось прямо не врегульоване у нашому законодавстві, діє аналогія закону та аналогія права.

Так, законодавство не забороняє використання криптовалют. Більше того, закон дозволяє трактувати криптовалюту як “інше майно” та “нематеріальний актив”.

Щоправда, для структурування діяльності у сфері криптовалют чомусь обирають не якісь умовні республіки Конго та Палау, а ті країни, де встановлені чіткі “правила гри”, як-от США, Японія, Сінгапур.

Великі гравці на ринку крипти не готові інвестувати у країни, де законність криптооперацій та їхня “податкова чистота” не гарантована на законодавчому рівні або ж хоча б конкретними регуляторами.

Законодавче регулювання операцій з криптою дозволить українському бізнесу вийти на новий етап у своєму розвитку, а також зверне увагу світових гравців крипторинку на Україну. З іншого боку, законодавче регулювання стане своєрідним захистом від свавілля правоохоронних органів з їхньою концепцією фінансування тероризму. Але це не точно.

Який із законопроектів найімовірніше отримає підтримку депутатів?

І. М. Зараз найсильніше політичне та громадське лобі у проекту Олексія Мушака. Поки що найбільше шансів саме у нього.

Коли це може статися? 

І. М. Великим кроком вперед стало включення 4 проектів (окрім проекту Дерев’янка) у порядок денний Верховної Ради. Це означає, що проекти можуть “йти в роботу” комітетів Ради.

Сумнівно, що прийняття якогось з них відбудеться до завершення президентських виборів.

Хоча, враховуючи те, що Олексій Мушак є депутатом від Блоку Петра Порошенка, можна очікувати прийняття цього проекту в рамках передвиборчої кампанії діючого Президента.

Томос і крипта, що може бути краще? Слава блокчейну!

Досвід інших країн

У Білорусі ще наприкінці 2017 року ухвалили декрет, який легалізує операції з криптовалютами. Згідно з документом, усі операції з криптовалютами у країні не оподатковуватимуться до 1 січня 2023 року.

У країнах Євросоюзу правовий статус криптовалют не визначений, проте Європейський ЦБ ще 2012 року класифікував біткоїн як віртуальну валюту.

У США криптовалюта визнана фінансовим активом, засобом для інвестування, а у Японії крипта має статус валюти та позбавлена від оподаткування.

Складна ситуація у Китаї. У країні на законодавчому рівні фізичним особам дозволено володіти й здійснювати операції з криптовалютами.

Однак із початку 2018 року впровадили політику на значне скорочення добування крипти майнерами. Також діє повна заборона на проведення ІСО та здійснення операцій з віртуальними валютами банками й фінансовими установами.

Чи визначать правовий статус крипти в Україні у рамках передвиборчої гонки побачимо зовсім скоро. 

Приєднуйтеся до нас у Facebook.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

UAH
USD
EUR
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %
BTC
$0
0 %
ETH
$0
0 %
LTC
$0
0 %
XRP
$0
0 %
XMR
$0
0 %
KRB
$0
0 %
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %

Слідкуйте за нами

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: