Що таке блокчейн простими словами

Франко Мар'яна
4 Грудня о 15:59
Поділитися:

Сьогодні з терміном “блокчейн” можна зустрітися не лише у криптоіндустрії. Технологію все частіше застосовують у повсякденному житті: від ігор та сільського господарства до держрегулювання. Та що таке блокчейн простими словами і як він працює?

Доступно та просто про технологію розповідає Аміт Шехар у своєму блозі на Medium. Cryptota.com.ua пропонує повний переклад статті.

Що таке блокчейн?

блокчейн = block (блок) + chain (ланцюжок) = ланцюжок блоків

Крок до розуміння блокчейну варто розпочати з аналогії переказу коштів з одного рахунку на інший. Проте варто зауважити, що це не єдиний спосіб застосування технології, і система грошових переказів – лише один із них.

Наприклад, ви хочете переказати якісь суму зі свого рахунку на рахунок знайомого. Коли ви здійснюєте цей процес, повинне бути місце, де б записувалась інформація про цю транзакцію. Це місце називається блоком.

У блоці записується інформація про:

  • те, хто кому переказує кошти;
  • суму транзакції;
  • іншу інформацію, наприклад підпис.

public class Block {
public String data;
public String hash;
...
}

Отже, блок – це свого роду носій інформації, який можна порівняти з банківським чеком.

Окрім інформації (І), у блоці також зберігається унікальний ідентифікаційний геш (Г).

Оскільки транзакцій багато то, відповідно, блоків теж багато. Ці блоки пов’язані у ланцюжок, які разом створюють блокчейн.

Чому блоки пов’язані?

Блоки пов’язані, щоб підтримувати безпеку інформації. геш поточного блоку залежить від гешу попереднього блоку. Наприклад, є 3 блоки з наступною інформацією:

  • у блоці 1 зберігається інформація І1 з геш-сумою Г1;
  • у блоці 2 зберігається інформація І2 з геш-сумою Г2;
  • у блоці 3 зберігається інформація І3 з геш-сумою Г3.

Г2 створюється із комбінації Г1 та І2. Так само Г3 створюється із комбінації Г2 та І3 тощо.

Г2 = певна криптофункція (Н1, І2)

Г3 = певна криптофункція (Г2, І3)

Виникає питання: звідки тоді береться Г1? У такому випадку потрібно взяти значення за замовчуванням Г0.

Г1 = певна криптофункція (Г0, І1), де Г0 – значення за замовчуванням.

Поки що зображений вище блокчейн є стійким. Але можна припустити, що хтось змінив інформацію з блоку 2 І2 на І2′, і геш з Г2 на Г2′, залишивши інші блоки без змін. Тоді блокчейн стане нестійким, як на зображені нижче.

Блокчейн стає нестійким з таких причин:

  • Г3 = певна криптофункція (Г2′, І3) більше не правильно;
  • потрібне нове значення Г3′, щоб Г3′ = певна критофункція (Г2′, І3);
  • те ж саме стосується Г4′, Г5′, Г6′ тощо.

Після модифікації ми отримаємо стійкий блокчейн.

Отже, для будь-якої модифікації потрібна зміна та верифікація усіх блоків. Змінити дані через злам доволі непросто. Адже у випадку атаки блокчейн стане нестійким, і злам буде виявлено.

List<Block> blockList = new ArrayList();

Блоки упорядковані у список, так що з позиції поточного блоку (position) можна легко знайти попередній блок: blocklist.get(position – 1). Існує багато способів зберігання блоків.

Детальніше про блокчейн

Блокчейн – це розподілений та децентралізований реєстр, що зберігає  такі дані, як транзакції; використовується спільно усіма вузлами своєї мережі.

Якщо детальніше розбирати це визначення, то реєстр – це головний носій інформації, що утримує список блоків.

Блок зберігає дані (інформацію), які можуть бути будь-якого типу. Зокрема – інформація про транзакції.

Зазвичай існує центральна машина, що відповідає за усі дії з даними. Але у випадку блокчейну таких машин багато. Усі вони підключені одна до одної та мають єдиний реєстр. Тому блокчейн і є розподіленим та децентралізованим.

Інакше кажучи, блокчейн – це реєстр, який розподілений між усіма, хто використовує ту ж мережу. Кожен має копію всього реєстру та отримує оновлення, коли десь щось додається.

Також є мережа, де кожна машина підключена до інших. Кожен вузол (машина) має одну і ту ж копію реєстру. Це значить, що реєстр спільно використовується усіма вузлами своєї мережі.

Робота блокчейну

Як працює блокчейн? Пояснюємо на прикладі:

  • ви хочете здійснити транзакцію;
  • ви створюєте транзакцію;
  • потім надсилаєте її в мережу;
  • машина в мережі верифікує та підтверджує транзакцію;
  • у блокчейні створюється новий блок для вашої транзакції;
  • оновлений блок транслюється усім учасникам мережі;
  • переказ завершується.

Безпека блокчейну

У вас може виникнути питання, що ж підтримує безпеку блокчейну, якщо він є розподіленим. Справа в тому, що він використовує криптографію для генерування цифрових підписів. У роботі з ними існують поняття приватного та публічного ключа.

У кожного є приватний (лише власник має до нього доступ) та публічний (кожен має до нього доступ) ключ. Якщо ви хочете створити нову транзакцію. Ви шифруєте інформацію за допомогою свого приватного ключа, щоб створити цифровий підпис.

Опісля потрібно відправити транзакцію (інформацію, публічний ключ та цифровий підпис) у мережу на підтвердження.

У процесі мережа розшифровує цифровий підпис за допомогою наданого публічного ключа та витягує з цього підпису інформацію. Якщо початкова інформація збігається з інформацією, витягнутою з підпису, то транзакція підтверджується. У протилежному випадку вона відхиляється.

Якщо інформація не збігається, то можливі такі розвитки ситуації:

  • початкова інформація на шляху піддалась маніпуляціям;
  • цифровий підпис згенеровано за допомогою приватного ключа, що не відповідає наданому публічному ключу.

Так мережа може помітити маніпуляцію. Це і гарантує безпеку блокчейну.


Читайте також: Що таке біткоїн-ф’ючерси.

Приєднуйтеся до нас у Facebook та Telegram.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

UAH
USD
EUR
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %
BTC
$0
0 %
ETH
$0
0 %
LTC
$0
0 %
XRP
$0
0 %
XMR
$0
0 %
KRB
$0
0 %
BTC
0
0 %
ETH
0
0 %
LTC
0
0 %
XRP
0
0 %
XMR
0
0 %
KRB
0
0 %

Слідкуйте за нами

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: